Словник української мови (1937)/доберігати
| ◀ добенькетуватися | Словник української мови Д доберігати |
добивання ▶ |
|
Доберіга́ти, га́ю, єш, сов. в. доберегти́, режу́, же́ш, гл. Приберегать, приберечь; досматривать, досмотреть. Тепер уже доберігайте одно 'дного. Г. Барв. 515.