Словник української мови (1937)/днище

by Борис Грінченко

◀ дниця

Словник української мови Борис Грінченко Д днище

Дніпро ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дни́ще, ща, с. 1) Ув. от дно. 2) Донце, дощечка, на одном конце которой садится пряха, вставляя в другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. I. 178. Ум. Дни́щечко.