Словник української мови (1937)/диявольський

by Борис Грінченко

◀ дияволів

Словник української мови Борис Грінченко Д диявольський

диякон ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дия́вольський, а, е. Дьявольский. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. I. 3.