Словник української мови (1937)/дияволенний

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дияволенний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дияволе́нний, а, е. Дьявольский, чертовский. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань.)