Словник української мови (1937)/дияволенний

by Борис Грінченко

◀ диявол

Словник української мови Борис Грінченко Д дияволенний

дияволів ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дияволе́нний, а, е. Дьявольский, чертовский. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань.)