Словник української мови (1937)/дихавичний
| ◀ дихавиця | Словник української мови Д дихавичний |
дихало ▶ |
|
Дихави́чний, а, е. 1) Удушливый, страдающий одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запалом (о лошади). Дихавична конячка. НВолын. у.
| ◀ дихавиця | Словник української мови Борис Грінченко Д дихавичний |
дихало ▶ |
|
Словник української мови — Д
дихавичний
Борис Грінченко
1937
Дихави́чний, а, е. 1) Удушливый, страдающий одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запалом (о лошади). Дихавична конячка. НВолын. у.