Словник української мови (1937)/диркати
| ◀ диркало | Словник української мови Д диркати |
диркатися ▶ |
|
Ди́ркати, каю, єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.
| ◀ диркало | Словник української мови Борис Грінченко Д диркати |
диркатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
диркати
Борис Грінченко
1937
Ди́ркати, каю, єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.