Словник української мови (1937)/димарний
◀ димаревий | Словник української мови Д димарний |
димарик ▶ |
|
Димаре́вий, дима́рний, а, е. Относящийся к дымовой трубе.
◀ димаревий | Словник української мови Борис Грінченко Д димарний |
димарик ▶ |
|
Словник української мови — Д
димарний
Борис Грінченко
1937
Димаре́вий, дима́рний, а, е. Относящийся к дымовой трубе.