Словник української мови (1937)/дилювати
◀ диль | Словник української мови Д дилювати |
дим ▶ |
|
Дилюва́ти, лю́ю, єш, гл. Строить из бревен. Ой у полі корчма дильом дильована. Нп.
◀ диль | Словник української мови Борис Грінченко Д дилювати |
дим ▶ |
|
Словник української мови — Д
дилювати
Борис Грінченко
1937
Дилюва́ти, лю́ю, єш, гл. Строить из бревен. Ой у полі корчма дильом дильована. Нп.