Словник української мови (1937)/дивоглядний

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дивоглядний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дивогля́дний, а, е = Дивовижний. Величезний, дивоглядний замок ся простер. Млак. 68.