Словник української мови (1937)/дибуляти
◀ дибуль | Словник української мови Д дибуляти |
дибуні ▶ |
|
Дибуля́ти, ля́ю, єш, гл. Итти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.
◀ дибуль | Словник української мови Борис Грінченко Д дибуляти |
дибуні ▶ |
|
Словник української мови — Д
дибуляти
Борис Грінченко
1937
Дибуля́ти, ля́ю, єш, гл. Итти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.