Словник української мови (1937)/дибиці
| ◀ дибитися | Словник української мови Д дибиці |
дибка ▶ |
|
Диби́ці, би́ць, ж. мн. Ум. от диби.
| ◀ дибитися | Словник української мови Борис Грінченко Д дибиці |
дибка ▶ |
|
Словник української мови — Д
дибиці
Борис Грінченко
1937
Диби́ці, би́ць, ж. мн. Ум. от диби.