Словник української мови (1937)/дзіндзівер

by Борис Грінченко

◀ дзігерай

Словник української мови Борис Грінченко Д дзіндзівер

дзіндзора ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзіндзі́вер, ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. ЗЮЗО. I. 128. 2) Дзіндзі́вер-зух. Удалец, хват. Стор. I. 184. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучає, йому людей давить — як мух. Котл. Ен.