Словник української мови (1937)/дзюрчати
◀ дзюрчання | Словник української мови Д дзюрчати |
дзяб ▶ |
|
Дзюрча́ти, чу́, чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157.
◀ дзюрчання | Словник української мови Борис Грінченко Д дзюрчати |
дзяб ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзюрчати
Борис Грінченко
1937
Дзюрча́ти, чу́, чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157.