Словник української мови (1937)/дзвінний
◀ дзвінкоголосий | Словник української мови Д дзвінний |
дзвінник ▶ |
|
Дзві́нний, а, е. Колокольный.
◀ дзвінкоголосий | Словник української мови Борис Грінченко Д дзвінний |
дзвінник ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзвінний
Борис Грінченко
1937
Дзві́нний, а, е. Колокольный.