Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дзвінкий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзвінки́й, а́, е́. Звонкий, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що так і розкочується. МВ. II. 182.