Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дзвякати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзвя́кати, каю, каєш, одн. в. дзвя́кнути, ну, неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвінок. МВ. I. 52. 2) Чавкать. Їж бо вже та не дзвякай. 3) Произносить звук дз.