Словник української мови (1937)/дещиця

by Борис Грінченко

◀ дешпіт

Словник української мови Борис Грінченко Д дещиця

дещо ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Де́щиця, ці, ж. Кое-что, нечто. О. 1861. XI. Кух. 23. От ми хочемо розказати дещицю про місяць. Дещо. 59. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люди, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо. Екатериносл. г.