Словник української мови (1937)/державник
◀ державець | Словник української мови Д державник |
державо ▶ |
|
Держа́вник, ка, м. Государственный человек. К. Дз. 172.
◀ державець | Словник української мови Борис Грінченко Д державник |
державо ▶ |
|
Словник української мови — Д
державник
Борис Грінченко
1937
Держа́вник, ка, м. Государственный человек. К. Дз. 172.