Словник української мови (1937)/деренчливий
◀ деренчати | Словник української мови Д деренчливий |
деренькотати ▶ |
|
Деренчли́вий, а, е. Дребезжащий.
◀ деренчати | Словник української мови Борис Грінченко Д деренчливий |
деренькотати ▶ |
|
Словник української мови — Д
деренчливий
Борис Грінченко
1937
Деренчли́вий, а, е. Дребезжащий.