Словник української мови (1937)/дерев'яниця
| ◀ дерев'яник | Словник української мови Д дерев'яниця |
дерев'яніти ▶ |
|
Дерев'я́ниця, ці, ж. Деревяжка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
| ◀ дерев'яник | Словник української мови Борис Грінченко Д дерев'яниця |
дерев'яніти ▶ |
|
Словник української мови — Д
дерев'яниця
Борис Грінченко
1937
Дерев'я́ниця, ці, ж. Деревяжка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.