Словник української мови (1937)/декотрий

by Борис Грінченко

◀ декоторий

Словник української мови Борис Грінченко Д декотрий

декрет ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Де́которий, де́котрий, а, е. Некоторый. К. ЧР. 296. Людей гонили силою на присягу; то й батько присягав на Унію, а декоторії не хтіли та ховались. ЗОЮР. I. 137. Не всі сплять, що хроплять, лиш декотрі. Каменец. у. Інші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять. МВ. I. 39.