Словник української мови (1937)/дейко
◀ дейкатися | Словник української мови Д дейко |
дейнека ▶ |
|
Де́йко, меж. Ну-ка, дай-ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Знай неборак ганя то в той, то в сей куток, то зазирне в курник, то дейко до свинок! Гул. Арт. (О 1861. III. 94). Ну, дейко до його швиденько! Гул. Арт. (О. 1861. III. 111).