Словник української мови (1937)/дебр

by Борис Грінченко

◀ дебеляка

Словник української мови Борис Грінченко Д дебр

дебринець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дебр, рі, ж. Дебрь. І дебр-пустиня неполита, зцілющою водою вмита, прокинеться. Шевч.