Словник української мови (1937)/двірський

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
двірський
Київ: Соцеквидав України, 1937

Двірський, а, е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.