Словник української мови (1937)/дворка

by Борис Грінченко

◀ дворічняк

Словник української мови Борис Грінченко Д дворка

дворняга ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дво́рка, ки, ж. = Двірка. Гол. IV. 467. Їден чобіт на обцасі, а другий на корку; а хто хоче біду знати, най ся візьме дворку. Ой чи дворка, чи не дворка, аби в дворі була, уже ж вона, пане брате, робити забула. Чуб. V. 1067.