Словник української мови (1937)/дворак
◀ двоногий | Словник української мови Д дворак |
дворанство ▶ |
|
Двора́к, ка́, м. Дворовый человек. А чоловік ваш, небіжчик, звідки був родом? — З того села, де… дворак був. МВ. II. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. III. 173. Ум. Двораче́нько. КС. 1883. IV. 906.