Словник української мови (1937)/двигонити

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
двигонити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Двигони́ти, ню́, ни́ш, гл. = Двигатися. І втворив бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.