Словник української мови (1937)/дача
◀ дахто | Словник української мови Д дача |
дачка ▶ |
|
Да́ча, чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королівські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем». АД. II. 9.