Словник української мови (1937)/дараба
| ◀ дара | Словник української мови Д дараба |
дарабчик ▶ |
|
Дара́ба, би, ж. Плот из сплавного леса. Шух. I. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на берег поглядає. Млак. 4.
| ◀ дара | Словник української мови Борис Грінченко Д дараба |
дарабчик ▶ |
|
Словник української мови — Д
дараба
Борис Грінченко
1937
Дара́ба, би, ж. Плот из сплавного леса. Шух. I. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на берег поглядає. Млак. 4.