Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дальш
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дальш, да́льше, нар. 1) Сравнительная степень от дале́ко. Вони тікають від мене, а я мов помелом їх мету та все дальш, та все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. 2) = Далі 2. 3) Прочь. Да я й цілкового не хочу; цур тобі поганий, дальш! Кв.