Словник української мови (1937)/давонути
| ◀ давняшній | Словник української мови Д давонути |
давучий ▶ |
|
Давону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.
| ◀ давняшній | Словник української мови Борис Грінченко Д давонути |
давучий ▶ |
|
Словник української мови — Д
давонути
Борис Грінченко
1937
Давону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.