Словник української мови (1937)/давлючий
| ◀ даві | Словник української мови Д давлючий |
давнезний ▶ |
|
Давлю́чий, а, е. Трудно проглатываемый (о пище). См. Давучий.
| ◀ даві | Словник української мови Борис Грінченко Д давлючий |
давнезний ▶ |
|
Словник української мови — Д
давлючий
Борис Грінченко
1937
Давлю́чий, а, е. Трудно проглатываемый (о пище). См. Давучий.