Словник української мови (1937)/давильця

< Словник української мови (1937)

◀ давило

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
давильця

давина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дави́льця, ців, с. мн. Щипцы для орехов.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/давильця&oldid=624281