Словник української мови (1937)/гірчак
◀ гірський | Словник української мови Г гірчак |
гірчати ▶ |
|
Гірча́к, ка́, м. 1) Раст.: а) Hierochloa borealis R. et Schult. ЗЮЗО. I. 125; б) Polygonum persicaria L. ЗЮЗО. I. 166; в) Polygonum hidropiper. Вх. Пч. I. 12; г) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. I. 171; д) Spirea filipendula. Лв. 101; е) — польови́й. Malachium aquaticum Tries. ЗЮЗО. I. 128. 2) Порода рыбы. Харьк. у. 3) Настойка на горьких травах. Конотоп. у.