Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гілка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гі́лка, ки, ж. 1) Ветка. 2) Палка для подбивания мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Род игры в мяч. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. Гі́лечка, гі́лочка.