Словник української мови (1937)/гідно
| ◀ гідність | Словник української мови Г гідно |
гій ▶ |
|
Гі́дно, нар. Достойно, стоит. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
| ◀ гідність | Словник української мови Борис Грінченко Г гідно |
гій ▶ |
|
Словник української мови — Г
гідно
Борис Грінченко
1937
Гі́дно, нар. Достойно, стоит. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.