Словник української мови (1937)/гівняк
| ◀ гівнорийка | Словник української мови Г гівняк |
гівняр ▶ |
|
Гівної́д, да, гівнори́й, рия, м. гівнори́йка, ки, ж. гівня́к, ка́, гівня́р, ра́, м. Жук навозный, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27. Вх. Лем. 403.