Словник української мови (1937)/гівно
◀ гівгор | Словник української мови Г гівно |
гівноїд ▶ |
|
Гівно́, на́, с. Кал, помет, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
◀ гівгор | Словник української мови Борис Грінченко Г гівно |
гівноїд ▶ |
|
Словник української мови — Г
гівно
Борис Грінченко
1937
Гівно́, на́, с. Кал, помет, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.