Словник української мови (1937)/гушуватий
◀ гушматок | Словник української мови Г гушуватий |
гущ ▶ |
|
Гушува́тий, а, е. Покрытый шишками (на теле). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
◀ гушматок | Словник української мови Борис Грінченко Г гушуватий |
гущ ▶ |
|
Словник української мови — Г
гушуватий
Борис Грінченко
1937
Гушува́тий, а, е. Покрытый шишками (на теле). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).