Словник української мови (1937)/гуторити

by Борис Грінченко

◀ гутник

Словник української мови Борис Грінченко Г гуторити

гутю! ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́торити, рю, риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по-нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на різдво, гуторять собі. Грин. I. 284.