Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гусяр
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуся́р, ра, м. 1) Гусь-гермафродит. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.