Словник української мови (1937)/гусень
| ◀ гусениця | Словник української мови Г гусень |
гусеня ▶ |
|
Гу́сень, ні, ж. соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгіпет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.