Словник української мови (1937)/гусар

by Борис Грінченко

◀ гусаковий

Словник української мови Борис Грінченко Г гусар

гусарин ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуса́р, ра, м. 1) Гусар. Чуб. V. 426. 2) Род танца. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30. Ум. Гуса́рик. Чуб. V. 716. 3) Гуса́ри на коні. Род детской игры. Ив. 31.