Словник української мови (1937)/гуртувати
| ◀ гуртоправця | Словник української мови Г гуртувати |
гурчання ▶ |
|
Гуртува́ти, ту́ю, єш, гл. Соединять, собирать вместе, в одно общество, собрание, в одну толпу. Желех.
| ◀ гуртоправця | Словник української мови Борис Грінченко Г гуртувати |
гурчання ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуртувати
Борис Грінченко
1937
Гуртува́ти, ту́ю, єш, гл. Соединять, собирать вместе, в одно общество, собрание, в одну толпу. Желех.