Словник української мови (1937)/гурмом
◀ гурманом | Словник української мови Г гурмом |
гурок ▶ |
|
Гу́рмом, нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом. К. МБ. XI. 154.
◀ гурманом | Словник української мови Борис Грінченко Г гурмом |
гурок ▶ |
|
Словник української мови — Г
гурмом
Борис Грінченко
1937
Гу́рмом, нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом. К. МБ. XI. 154.