Словник української мови (1937)/гурма
◀ гуркотнява | Словник української мови Г гурма |
гурман ▶ |
|
Гу́рма, ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. См. Юрма.
◀ гуркотнява | Словник української мови Борис Грінченко Г гурма |
гурман ▶ |
|
Словник української мови — Г
гурма
Борис Грінченко
1937
Гу́рма, ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. См. Юрма.