Словник української мови (1937)/гуляння
| ◀ гулянка | Словник української мови Г гуляння |
гуляночка ▶ |
|
Гуля́ння, ня, с. Гулянье, веселье, развлечение. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. Ум. Гуля́ннячко. Грин. III. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76.