Словник української мови (1937)/гультіпака

by Борис Грінченко

◀ гультайський

Словник української мови Борис Грінченко Г гультіпака

гультяїще ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гультіпа́ка, ки, м. 1) Голь, бедняк, оборвыш (вследствие разгульной жизни). Ви не якінебудь бурлаки, гультіпаки, а січовики. Стор. II. 277. 2) Повеса, кутила, гуляка.