Словник української мови (1937)/гультай
◀ гульня | Словник української мови Г гультай |
гультайський ▶ |
|
Гультя́й, тяя́, м. Гуляка, кутила, лентяй, повеса. Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до корчми пити. Чуб. III. 127. Ув. Гультяї́ще. Великий гультяїще. Лукаш. 127.