Словник української мови (1937)/гульвіса

by Борис Грінченко

◀ гульбощі

Словник української мови Борис Грінченко Г гульвіса

гульк ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гульві́са, си, м. Гуляка, повеса, шалопай. К. ЧР. 130. Котл. Ен. I. 33. Чуб. I. 245. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса. Шевч. 472.